Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
єресь — 1 іменник жіночого роду відступ від ортодоксальних поглядів єресь 2 іменник жіночого роду дурниця … Орфографічний словник української мови
єресь — [йе/реис ] с і, ор. с :у … Орфоепічний словник української мови
ресьік — вугільний стержень, яким писали на графітовій пластинці … Лемківський Словничок
е́ресь — ересь, и … Русское словесное ударение
е́ресь — и, ж. 1. Религиозное течение, противоречащее церковным догматам господствующей религии, отступающее от нее. Впасть в ересь. □ Может, слыхали, есть такие раскольники, называемые бегуны! По следствию то вышло, что и этот старикашка тоже бегунской… … Малый академический словарь
герезія — єресь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гѢретництво — єресь, віровідступництво … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шизма — Шизма, схизма: єресь (від слова схизматик), розкол; так католики називають всіх іновірців [1] єресь, розкол (з точки зору католицизму) [52] єресь, розкол [51] розкол, єресь, так католики називають всіх іновірців [3] схизма, розкол [41] так… … Толковый украинский словарь
ересь — и; ж. (греч. háiresis особое вероучение) см. тж. еретический 1) Отклонение от догматов господствующей религии; вероучение, основанное на подобных отклонениях. Проповедовать е/ресь. Впасть в е/ресь. 2) разг. Отступление от господствующих или… … Словарь многих выражений
ересь — I ересь I. ж. религиозное лжеучение, ложь , народн. ересть, др. русск., ст. слав. ѥресь αἵρεσις (Супр. и др.). Из греч. αἵρεσις собств. выбор ; см. Фасмер, Гр. сл. эт. 60 и сл. II ересь II. м. вспыльчивый, сварливый человек , народн. также ересть … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
